Словник української мови

ЗЕРНОБОБО́ВИЙ, а, е. Який дає плоди у вигляді бобів, що використовуються як зернові продукти. На Україні поширені найбільше такі зернобобові культури, як горох, вика, люпин, сочевиця, квасоля (Колгоспник України, 5, 1961, 45);
//  у знач. ім. зернобобові, вих, мн. Рослини родини бобових (горох, соя, квасоля і т. ін.). Зернобобові (горох, вико-овес).. рано звільняють поле, залишають після себе достатню кількість поживних речовин, особливо азоту (Картопля, 1957, 35).