ЗЕРНОВИ́Й, а, е.
1. Стос. до зерна (у 1 і 2 знач.).
Зернові корми становлять основну групу
концентрованих кормів для свиней (Свинарство, 1956, 138); Зернова
проблема;
// Який займається вирощуванням та
обробкою зерна (у 1 і 2 знач.). Основою всього
сільськогосподарського виробництва в зернове господарство (Наука і життя,
7, 1961, 23); Зерновий радгосп; Зернові комбайни;
// Який шкодить зерну, знищує його. Гз зібраним
врожаєм зернова міль потрапляв до зерносховищ (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 438).
2. Який дає плоди й насіння у вигляді зерен.
Колгосп хазяйнує добре, збирає рясні врожаї зернових і
технічних культур (Остап Вишня, I, 1956, 422);
// у знач. ім.
зернові, вих, мн. Різні сільськогосподарські рослини,
зерна яких використовуються як продукти харчування,
а також для одержання концентрованих і грубих кормів
та сировини для промисловості. Ми зможемо
використати його [трактор ХТЗ] на роздільному збиранні зернових,
а також на стаціонарних роботах (Колгоспник України, 4, 1958,
9); Давно, давно тут не проходив плуг, Не сіялися
зернові ніякі! (Іван Нехода, Чудесний сад, 1962, 61).