в означеннях
Тлумачення, значення слова «зернина»:

ЗЕРНИ́НА, и, жін.

1. Дрібний плід хлібних злаків. На другий день молотив — приніс три зернини, на третій — чотири; щодня прибувало тільки по одному зеркятку (Олекса Стороженко, I, 1957, 31); Оце пшеничка! Сімдесят шість зернин у колоску! Ти бачив таке? (Андрій Головко, I, 1957, 425);  * У порівняннях. На цвинтарі біля могили 3 мерцем розмовляють живі. Там сльози, неначе зернини Лежать у пом'ятій траві (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 141).
На макову зернину — те саме, що На макове зерпо (див. маковий). Затамувавши злість, не довіряючи дівчині і на макову зернину, Панкратій Семенович сочив тепер за кожним її кроком (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 173).

2. Окрема дрібна часточка якої-небудь речовини; крупинка, краплинка. Сонце світило по-весняному, і під його гарячим промінням танув зверху на заметах сніг, перетворюючись з сухого пороху на прозорі синюваті зернини (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 231).

3. перен., рідко, чого або який. Зародок, початок чого-небудь. Коли в словах зернина дум крицева, В людському серці проростуть слова (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 78).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 560.

Коментарі (0)