ЗЕРНИ́СТИЙ, а, е. Який має в собі багато зерен.
Росте.. пшениця висока, густа-прегуста та зерниста,
аж колос повгинався (Нечуй-Левицький, I, 1956, 113); Колос
нахилився до колоса, обважнілий і рясний, зернистий
(Іван Чендей, Вітер.., 1958, 143);
// Який складається з зерен
або дрібних часточок якої-небудь речовини. — На
підвечірок купить Мариня пачку ячмінної кави «Луна», а ту
зернисту каву, що є ще в хаті, хай Мариня засипле до
пляшки, закоркує щільно, і будемо держати тільки для
гостей (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 207); Швидко миготіли
узлісся й галявини, більше вкриті золотавим зернистим
піском, ніж скупою рослинністю (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959,
132); За походженням відрізняють золотисто-жовтий
мед з білої акації, білий зернистий мед з акації
жовтої (Бджоли, 1955, 194).
Зерниста ікра — сорт чорної ікри, яка добувається
з осетрових риб. Зернисту або кетову ікру кладуть
гіркою на розетку ікорниці, а в ікорницю укладають
дрібно колотий лід (Технологія приготування їжі, 1957, 130).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 560.