Словник української мови

ЗЕРНИ́СТИЙ, а, е. Який має в собі багато зерен. Росте.. пшениця висока, густа-прегуста та зерниста, аж колос повгинався (Нечуй-Левицький, I, 1956, 113); Колос нахилився до колоса, обважнілий і рясний, зернистий (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 143);
//  Який складається з зерен або дрібних часточок якої-небудь речовини. — На підвечірок купить Мариня пачку ячмінної кави «Луна», а ту зернисту каву, що є ще в хаті, хай Мариня засипле до пляшки, закоркує щільно, і будемо держати тільки для гостей (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 207); Швидко миготіли узлісся й галявини, більше вкриті золотавим зернистим піском, ніж скупою рослинністю (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 132); За походженням відрізняють золотисто-жовтий мед з білої акації, білий зернистий мед з акації жовтої (Бджоли, 1955, 194).
 Зерниста ікра — сорт чорної ікри, яка добувається з осетрових риб. Зернисту або кетову ікру кладуть гіркою на розетку ікорниці, а в ікорницю укладають дрібно колотий лід (Технологія приготування їжі, 1957, 130).