в означеннях
Тлумачення, значення слова «зганьблений»:

ЗГА́НЬБЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зганьбити. Між нашим народом доволі й таких [пісень], ..де дівчина показується просто одуреною, ошуканою або й насильно зганьбленою (Іван Франко, XVI, 1955, 61);
//  у знач. прикм. Есесівці тюпали в своїй обвислій, зганьбленій уніформі, опустивши погляди вниз, тупо скоряючись долі (Олесь Гончар, III, 1959, 451); Юркове серце стиснулося від болю: принижений, зганьблений, знищений батько… (Іван Багмут, Опов., 1959, 26);
//  зганьблено, безос. присудк. сл. Без ніякого доводу його обвинувачено в страшному злочинстві, зганьблено, закинуто в тюрму (Борис Грінченко, II, 1963, 445).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 509.

Коментарі (0)