ЗГАНЬБИТИ і рідко ІЗГАНЬБИТИ, блю, биш; мн. зганьблять і рідко ізганьблять; док., перех. Покрити ганьбою, знеславити, збезчестити кого-, що-небудь. Але ті [посестра і побратим], немов орли завзяті, не даються ворогам в неволю, хоч і знають, що не вборонитись, не хотять зганьбити ясну зброю (Леся Українка, I, 1951, 388); Ввесь рід ізганьбив [син]!.. Ніколи цього не було, щоб із-поміж Сивашів злодії були (Борис Грінченко, II, 1963, 256); Контрреволюція, не гребуючи ніякими засобами, намагалась зганьбити кожну чесну людину, яка виступала на захист інтересів трудящого люду (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 23).