в означеннях
Тлумачення, значення слова «згар»:

ЗГАР, у, чол.

1. Залишки чого-небудь згорілого. Довго він довбався в ній [люльці] протичкою,.. потім вибивав об лаву згар... (Панас Мирний, II, 1954, 174); По місту, як віхола, — попіл і згар (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 27); Трактор працює добре. Трохи, правда, вихлопи густуваті, з бічного патрубка б'ють чорні кільця згару (Радянська Україна, 5.IV 1959, 3).

2. Те саме, що згарище. В прірву скинули ми лихоліття темне, Щоб знову щастя дім на згарах будувать (Максим Рильський, II, 1960, 319); Пас [Юрчик] у згарах — вигорілих лісах (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 29).

3. Залишки перегорілого кам'яного вугілля, коксу, що використовуються в будівництві шосейних доріг, для засипання чого-небудь і т. ін.; жужелиця. Було, із кузень понад яр, На гостру жужелицю-згар, Що розкотилась по землі, Спочити вийдуть ковалі (Микола Шпак. Вибр.. 1952, 124).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 509.

Коментарі (0)