в означеннях
Тлумачення, значення слова «згасаючий»:

ЗГАСА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до згасати. Вона крізь вії бачить, як в чорній пащі грубки недобрим оком світять згасаючі вуглики (Михайло Стельмах, I, 1962, 309); Постать лісника вже ледве маячіла на згасаючім тлі заходу (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 95); До світла відчини вікно, мій сину, Хай бачу блакить... Сонце хай веселе Мої згасаючі цілує очі... (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 231); — Мені ось боляче, коли я дивлюся на оцей згасаючий потічок (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 167); По кімнаті ніби марив її ніжний голос у згасаючому дрижанні струн (Іван Ле, Наливайко, 1957, 435).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 510.

Коментарі (0)