ЗГІ́РОЧОК, чка, чол. Зменш.-пестл. до згірок. Веде [дівчина] його на згірочок та й показує — простягає руку вдалину. «Се, — каже, — се шлях на мою сторону» (Марко Вовчок, I, 1955, 150).
ЗГІ́РОЧОК, чка, чол. Зменш.-пестл. до згірок. Веде [дівчина] його на згірочок та й показує — простягає руку вдалину. «Се, — каже, — се шлях на мою сторону» (Марко Вовчок, I, 1955, 150).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 514.