в означеннях
Тлумачення, значення слова «згнивати»:

ЗГНИВАТИ і рідше ЗОГНИВАТИ, аю, аєш, недок., ЗГНИТИ, згнию, згниєш і рідше ЗІГНИТИ і ЗОГНИТИ, ию, иєш, док.

1. Руйнуватися, розпадатися від гниття. — Здоров'ячко — трудами наживають, А лежні — й під млином згнивають (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 147); Стебло пшениці виростає з розбухлого зерна, що, давши йому життя, згниває (Петро Колесник, Терен.., 1959, 298); Хай ворог не мріє в нас щастя забрати — Йому доведеться в землі зогнивати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 432); Трава, осока Зігниє у багні (Степан Руданський, Тв., 1956, 60); Зруб [колодязя] зогнив і наполовину обвалився (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 97).

2. перен. Гинути від довгого перебування в тяжких, нестерпних умовах. — Згниєш, мов серце, в тюрмі. Пропадеш. Не хазяїн вже будеш, а злодій (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 259); — Піймайте, — каже [голова], — мені злодія.. Він в мене зогниє у холодній! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 397);
//  Занепадати, розкладатися (про суспільний устрій). Діло діється так, що громадянська війна почалась як спроба сутички з імперіалізмом, яка довела, що імперіалізм згнив цілком.. (Ленін, 27, 1951, 76).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 515.

Коментарі (0)