в означеннях
Тлумачення, значення слова «зголоднілий»:

ЗГОЛОДНІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до зголодніти. Зголоднілі за день опришки дивились жадібно на багатий стіл (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 49); Пара зголоднілих за дорогу коней пожадливо їли отаву (Микола Олійник, Леся, 1960, 31); Де була не робота, це був якийсь бенкет будування, віртуозна творчість зголоднілих за працею рук (Олесь Гончар, Південь, 1951, 65).

2. у знач. прикм. Голодний. Зголоднілі подорожні так залюбки заходились коло його [борщу], що ніколи було й розмовляти (Борис Грінченко, II, 1963, 58); Ревіла зголодніла худоба, йдучи на пасовище (Юрій Мельничук, До раю.., 1961, 60).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 518.

Коментарі (0)