в означеннях
Тлумачення, значення слова «згорьований»:

ЗГОРЬО́ВАНИЙ, а, е.

1. Який зазнав багато горя, страждань. Все меркло порівняно з матір'ю, згорьованою, змарнілою, наймилішою, найкращою за всіх... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 19); Невже покинув землю ти згорьовану, священну? (Микола Шеремет, Дружбою.., 1954, 42);
//  Який має на собі відбиток пережитого горя, страждання. Стояв [Андрій] біля дверей, стрункий, задуманий, білявий, ще більше відтіняючи згорьоване обличчя Докії (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 519); Здіймалися [вежі собору] до самого неба, обцяцьковані гулястими кам'яними прикрасами, як згорьовані руки незнаних будісників цієї святині — мозолями (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 344);
//  Який виражає горе, страждання; скорботний. Чоловік впіймав його згорьований погляд (Дмитро Бедзик, Полки.., 1959, 31).

2. Зароблений, здобутий важкою працею. Хіба полізе мені в горло той сухар, такою кривавицею і муками згорьований? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 157).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 522.

Коментарі (0)