ЗГОРТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗГОРНУТИСЯ, згорнуся, згорнешся, док.
1. Загинаючись кінцями, краями, скручуватися (в трубку, спіраль, сувій і т. ін.). Рубанок, здавалось, сам бігав по рівненьких квадратових планках, золотава стружка в'юнилась, граючись вислизала з-під рук, згорталася химерними завитушками (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 210); Про наближення негоди «сигналізують» і рослини. У конюшини, наприклад, згортаються листочки (Наука і життя, 10, 1965, 44).
2. Опускатися, складатися (про що-небудь підняте,
розпростерте). Купаючись у золотому сяйві, в'ються, то
згортаючись, то розгортаючись, червоні прапори (Борис Грінченко,
I, 1963, 490); Юля.. швидко розплутала поясочок; халат
м'яко поплив по її руках і, тихесенько згорнувшись, ліг
біля ніг (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 238);
// Згинаючись,
вигинаючись і т. ін., набирати того чи іншого положення (про
руки, пальці і т. ін.). Мир утихав після денної праці:
згорталися його натружені [натруджені] руки —
одпочивали (Панас Мирний, I, 1954, 330).
♦ Згорнуться (згорнулися) руки (ручки) чиї — хтось
помре (помер). Так вік вкоротився... Згорнулися руки,
Що й камінь змогли б чарувать! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 346).
3. Лягати або сідати, зіщулюючись, скорчуючись
(про живі істоти). Підходить до неї людина в великих
окулярах, з чемоданом у руках, таким великим, що,
мабуть, дівчинка, коли б згорнулася калачиком,
помістилася б у ньому (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 4); Нині
Маковейчикові не до пісень. Він сидить, згорнувшись бубликом, над
апаратом, ..передає команди Брянського (Олесь Гончар, III,
1959, 56); Наша кішка.. вмить згорнулася в клубочок
і тихесенько вуркоче (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959,
18);
// перен. Знічуватися морально (про людину).
Уляна вся згорнулась. Серце її падало в таку ж холодну
й мертву порожнечу, яку поніс Марко в своїх очах...
(Іван Микитенко, II, 1957, 522); Терешко ще більше згорнувся й,
думаючи, що товариш секретар гнівається на нього,
ладний вже був схопитися з місця і щосили тікати із
залу (Григорій Епік, Тв., 1958, 423).
4. тільки 3 ос. у що. Утворювати жмуток, клубок, краплину і т. ін. Молодиця важко зітхнула, важка сльоза заграла у її чорному оці, згорнулася у горошину і повисла на вії (Панас Мирний, I, 1954, 168); Це на полі вже дозрів бавовник білосніжний, свої коробочки розкрив, де пух згорнувся ніжний (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 111).
5. хім., кул. Перетворюватися в згусток, згустки; зсідатися (про кров, білок, молоко). У недоварене м'ясо голка входить важче, а сік, що витікає з проколини, має червонуватий колір і швидко згортається (Українські страви, 1957, 129).
6. перен. Звужувати, обмежувати або припиняти свою
діяльність. Хмурячись, Уралов повідомляє дружині, що
все вже вирішено, вони переїжджають, і полігон
згортається (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 314);
// Зменшуватися,
скорочуватися в кількості, розмірах. Каучуковий
промисел у Великому лісі Конго почав згортатися. Він став
нерентабельний (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 262); Загін
згортався (Яків Качура, II, 1958, 355).
7. Розташовуватися в глибину від лінії фронту, перешиковуватися. Полки, згорнувшись в колони, прудко летіли вперед (Олесь Гончар, III, 1959, 422).
8. тільки недок. Пас. до згортати. Там теж ідуть збори — згортаються проводи, пакуються батареї, станція лаштується вирушати (Юрій Яновський, IV, 1959, 78).