в означеннях
Тлумачення, значення слова «згортатися»:

ЗГОРТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗГОРНУТИСЯ, згорнуся, згорнешся, док.

1. Загинаючись кінцями, краями, скручуватися (в трубку, спіраль, сувій і т. ін.). Рубанок, здавалось, сам бігав по рівненьких квадратових планках, золотава стружка в'юнилась, граючись вислизала з-під рук, згорталася химерними завитушками (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 210); Про наближення негоди «сигналізують» і рослини. У конюшини, наприклад, згортаються листочки (Наука і життя, 10, 1965, 44).

2. Опускатися, складатися (про що-небудь підняте, розпростерте). Купаючись у золотому сяйві, в'ються, то згортаючись, то розгортаючись, червоні прапори (Борис Грінченко, I, 1963, 490); Юля.. швидко розплутала поясочок; халат м'яко поплив по її руках і, тихесенько згорнувшись, ліг біля ніг (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 238);
//  Згинаючись, вигинаючись і т. ін., набирати того чи іншого положення (про руки, пальці і т. ін.). Мир утихав після денної праці: згорталися його натружені [натруджені] руки — одпочивали (Панас Мирний, I, 1954, 330).
Згорнуться (згорнулися) руки (ручки) чиї — хтось помре (помер). Так вік вкоротився... Згорнулися руки, Що й камінь змогли б чарувать! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 346).

3. Лягати або сідати, зіщулюючись, скорчуючись (про живі істоти). Підходить до неї людина в великих окулярах, з чемоданом у руках, таким великим, що, мабуть, дівчинка, коли б згорнулася калачиком, помістилася б у ньому (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 4); Нині Маковейчикові не до пісень. Він сидить, згорнувшись бубликом, над апаратом, ..передає команди Брянського (Олесь Гончар, III, 1959, 56); Наша кішка.. вмить згорнулася в клубочок і тихесенько вуркоче (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 18);
//  перен. Знічуватися морально (про людину). Уляна вся згорнулась. Серце її падало в таку ж холодну й мертву порожнечу, яку поніс Марко в своїх очах... (Іван Микитенко, II, 1957, 522); Терешко ще більше згорнувся й, думаючи, що товариш секретар гнівається на нього, ладний вже був схопитися з місця і щосили тікати із залу (Григорій Епік, Тв., 1958, 423).

4. тільки 3 ос. у що. Утворювати жмуток, клубок, краплину і т. ін. Молодиця важко зітхнула, важка сльоза заграла у її чорному оці, згорнулася у горошину і повисла на вії (Панас Мирний, I, 1954, 168); Це на полі вже дозрів бавовник білосніжний, свої коробочки розкрив, де пух згорнувся ніжний (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 111).

5. хім., кул. Перетворюватися в згусток, згустки; зсідатися (про кров, білок, молоко). У недоварене м'ясо голка входить важче, а сік, що витікає з проколини, має червонуватий колір і швидко згортається (Українські страви, 1957, 129).

6. перен. Звужувати, обмежувати або припиняти свою діяльність. Хмурячись, Уралов повідомляє дружині, що все вже вирішено, вони переїжджають, і полігон згортається (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 314);
//  Зменшуватися, скорочуватися в кількості, розмірах. Каучуковий промисел у Великому лісі Конго почав згортатися. Він став нерентабельний (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 262); Загін згортався (Яків Качура, II, 1958, 355).

7. Розташовуватися в глибину від лінії фронту, перешиковуватися. Полки, згорнувшись в колони, прудко летіли вперед (Олесь Гончар, III, 1959, 422).

8. тільки недок. Пас. до згортати. Там теж ідуть збори — згортаються проводи, пакуються батареї, станція лаштується вирушати (Юрій Яновський, IV, 1959, 78).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 520.

Коментарі (0)