в означеннях
Тлумачення, значення слова «зготувати»:

ЗГОТУВАТИ, ую, уєш і рідше ЗГОТОВИТИ, влю, виш; мн. зготовлять; док., перех.

1. Привести в стан готовності, придатності для використання. [Диякон (до Нартала):] Тебе прошу, посидь коло слабого, поки ми з панею зготуєм купіль (Леся Українка, II, 1951, 406); Зготувала мати торби, і Антон та Карпо вирушили до далеких і таких привабливих країн... (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 43).

2. Зробити, виготувати що-небудь. — Тисяча вагонів набереться! Зваж, скільки сюди лісу пішло та скільки теслярів працювало, щоб все це нам зготувати (Олесь Гончар, III, 1959, 417); Звелів [Еней] носилки з верболозу І з очерету балдахін Зготовить (Іван Котляревський, I, 1952, 268).

3. також без додатка. Зварити, приготувати їжу, страву. Прийди, прийди, мій миленький, звечора до мене; Зготувала стара ненька вечерю для тебе (Українські народні ліричні пісні, 1958, 167); — А я, мамо, вже полудень зготовила, — сказала Онися до матері (Нечуй-Левицький, III, 1956, 26); — Олю! ти, певно, зготувати не вміла, коли Петро нічого не їсть (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 364); Зготувала [Христя] ще й окремо Богунові його улюблений пісний борщ з грибами (Яків Качура, II, 1958, 472).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 522.

Коментарі (0)