в означеннях
Тлумачення, значення слова «згрубілий»:

ЗГРУБІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до згрубіти.

2. у знач. прикм. Жорсткий, шершавий. Забувши про свої образи, проводить [Катерина] долонями по його згрубілих руках (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 501);
//  Низький тоном (про голос). Говорить Григорій ужб не співучим голосом, як раніш, а трохи згрубілим, постарілим баском (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 314).

3. Те саме, що грубий 4, 5. В більшості його [П. Гулака-Артемовського] творів виразно відчувається вплив бурлескної «Енеїди» Котляревського, що, зокрема, виявляється в надмірному використанні побутової і згрубілої лексики або взагалі лексики зниженого звучання (Курс сучасної української літературної мови, I, 1958, 144); Порівняно рідко поет [Т. Шевченко] вдається до згрубілих слів (Мовознавство, XVII, 1962, 74).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 524.

Коментарі (0)