в означеннях
Тлумачення, значення слова «згубитися»:

ЗГУБИТИСЯ, згублюся, згубишся; мн. згубляться; док.

1. тільки 3 ос. Зникнути, пропасти невідомо куди через чиюсь неуважність; загубитися. Ми думали, що каблучка там на вечорницях і згубилась (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 213); Не можна було зрозуміти, чи він вдає невинуватого, чи справді наказ десь згубився (Олександр Довженко, I, 1958, 142).

2. Стати або здатися непомітним, дрібним на фоні кого-, чого-небудь. Станції згубилися в степах (Юрій Яновський, I, 1958, 69);  * Образно. Слід її згубився на кривавих дорогах війни (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 109);
//  Стати невидимим, зникнути з поля зору. Розплився її образ, розтанув і згубився в хуртовині (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 238);
//  Заглушитися чим-небудь (про звуки). Зараз за цим вибухом гримнув другий, далі третій... й почався страшенний, пекельний гуркіт і ґвалт; всі інші згуки згубились у йому (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 52).

3. рідко. Залишитися без кого-небудь, відстати від когось. — Держіться мене, щоб ви не згубилися, бо тут між бочками без світла можна заблудити, — сказав сторож (Іван Франко, VI, 1951, 161).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 525.

Коментарі (0)