в означеннях
Тлумачення, значення слова «згинатися»:

ЗГИНАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗІГНУТИСЯ і розм. ЗОГНУТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. Гнучись, набувати форми дуги чи зигзага або складатися під кутом. Андрій нервово смикав галузку верболозу, вона в руці згиналась, крутилася, але не ламалась (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 184); Від невправного удару молотка цвях зігнувся (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 166);
//  Вгинатися під вагою чого-небудь. Вчитель дивиться в куток, де від книжок і зошитів згинається диктова етажерка (Василь Кучер, Полтавка, 1950, 60);  * Образно. Ще той собор у Києві стоїть, Що предок звів на диво поколінням, Ще не зігнулося під тягарем століть Його високе, голубе склепіння (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 24);
//  Нахилятися, нагинатися (про рослини). Семенове жито зародило на диво. Густе, високе, воно гнуло додолу важкий колос, наче згиналось до Романового, що зараз-таки на суміжному полі стирчало догори, рідке та мізерне (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 119); Майже кожна квітка ніби опустила головку, кожний листочок легко зігнувся у долину (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 142).

2. Складатися під кутом у суглобі (про кінцівки); нагинатися, вигинатися (про шию, спину і т. ін.). Увіходить Вернидуб. Він засмаг, змарнів. Права нога погано згинається, ходить повільно, спираючись на ціпок (Іван Кочерга, II, 1956, 74); Котромусь з офіцерської комісії при огляді здалася підозрілою Оленчукова шия. Чому не згинається? Контужений чи просто симулює? (Олесь Гончар, II, 1959, 276);
//  без додатка, від чого, під чим. Нахилятися або зіщулюватися, скорчуватися (про людей). Ішли [женці] в поле до схід сонця, спотикаючись, роздирали кулаками невиспані очі, згинались од холоду (Степан Васильченко, II, 1959, 169); Поспішаючи, Добриня пробіг двором, рвучко розчинив двері, згинаючись, зайшов до хижі (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 59); — Згинаюсь я, розкидала сніг. а під ним лежить якась ганчірка, а в ній щось важке (Михайло Стельмах, I, 1962, 297); Я — на піч та у куточку Зігнувсь, притаївсь (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 198); Після теплої серпневої ночі, зігнувшись під важким рюкзаком, я поспішав на перший ранковий автобус (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 5);
//  над ким — чим. Схилятися, нахилятися над ким-, чим-небудь. Він.. дивиться на сестру-жалібницю, що зігнулась над недужим (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 135); Пріська колишеться над гребенем; Христя зігнулася над сорочкою (Панас Мирний, III, 1954, 30);
//  Ставати сутулим, згорбленим; горбитися (від старості і т. ін.). Аж ось.. назустріч йде дідусь старенький, маленький, горбатенький, та ще зігнувсь від старості, так мов при самій землі (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 230); Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася (Андрій Головко, II, 1957, 9);
//  Важко працювати. Ну, я й не кинув верстата.. Я вік Біля верстата згинатися звик (Максим Рильський, I, 1960, 319).

3. перев. із запереченням не, перен. Втрачати силу, енергію, стійкість; занепадати духом. І не згиналися в біді [солдати], Ішли нескорені до бою (Микола Гірник, Друзі.., 1953, 75); Згадаю — і серцем зрадію, Що ми пронесли свою мрію, Що ми не зігнулись в житті (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 58);
//  перед ким. Скорятися кому-небудь. Перед сильним не згинайтесь; Хто ж на землю впав без сили, Щоб того нагодували, Щоб того ви напоїли! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 165).
Згинатися (зігнутися) в дугу (в три дуги, в три погибелі, удвоє, утроє і т. ін.): а) дуже низько нахилятися. Вірний слуга зігнувсь в дугу, До уха його нагнувся І шепче слова якісь бистро йому (Іван Франко, XIII, 1954, 424); Згинаючись у три погибелі, вони побрели далі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 312); Дряпавсь на гору якийсь чоловік.. Ось він вже близько, зігнувся удвоє, біжить (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 340); Лікар мусив втроє зігнутися, щоб нахилити своє вухо до губ дівчинки (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 56); б) лежачи або сидячи, зіщулюватися, скорчуватися. Мене всього пробирали дрижаки, я не міг нагрітися, хоч згинався в три погибелі (Іван Багмут, Записки.., 1961, 31); Візник на передку зігнувся в три погибелі (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 4); в) (перед ким) виявляти покірність, запобігати перед ким-небудь. Шатай-Мотай згинався в три погибелі перед сильними, обдирав і грабував слабих (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 370); Згинатися (зігнутися) навпіл див. навпіл.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 512.

Коментарі (0)