в означеннях
Тлумачення, значення слова «жагучий»:

ЖАГУ́ЧИЙ, а, е.

1. Який дуже хоче пити; спраглий.  * Образно. О, як пили поля жагучі Вологу свіжу і живу! (Максим Рильський, I, 1950, 324).

2. Який має високу температуру, сильно нагрітий; гарячий (у 1 знач.). Я стояв мовчазний коло печі, гартував жагучу білу сталь (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 37);
//  Те саме, що жаркий 1. Я так люблю жагуче літо і даль і зоряну блакить (Володимир Сосюра, Зел. світ, 1949, 10).

3. Який виражає велике почуття; пристрасний. Повсталому трудовому народові імпонувало не тільки пристрасне поетичне слово Кобзаря, пройняте жагучою ненавистю до гнобителів, насичене палкими закликами до боротьби за свободу, а й особиста доля поета (Радянське літературознавство, 2, 1964, 41); Це дідусь, напевне, своїми розповідями заронив в її серце таку жагучу цікавість (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 16);  * Образно. Я горе народів в жагучі рядки переллю, Щоб слово звучало, як присуд війні й палію (Любов Забашта, Вибр., 1958, 108);
//  Пройнятий великим почуттям любові; який виражає велике почуття любові; пристрасний, палкий. Найніжніша любов і сумніви блукали по ньому [обличчі], світилися в темних жагучих очах (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 232); Так, ти палка й жагуча в почуттях, Холодна ти у роздумах тривожних (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 134);  * Образно. У тумані вранішнім зливались Голоси жагучих солов'їв (Максим Рильський, I, 1940, 184).

4. Який важко витримати; нестерпний. Жагучий біль все дужче стискав їй серце (Анатолій Шиян, Гроза... 1956, 619); Бжеський почервонів: навіть на самоті не міг він згадувати цього ганебного випадку без жагучого сорому (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 12).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 501.

Коментарі (0)