в означеннях
Тлумачення, значення слова «жахливий»:

ЖАХЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який викликає почуття жаху; страшний, страхітливий. Товариш Большаков бачив перед себе чорне щось, жахливе, смертельне (Юрій Яновський, I, 1958, 126); Траншея являла жахливе видовище. Це була якась суміш глини, кривавого лахміття і навалених в різних позах людських трупів (Олесь Гончар, III, 1959, 61); Того ж дня ми почули жахливу Іванову розповідь (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 215).

2. рідко. Який всього боїться, якого легко можна налякати, сполохати; боязливий, боязкий. — Яка ж ти жахлива, Меласю! — каже Михайло, всміхаючись (Марко Вовчок, I, 1955, 343).

3. перен. Незвичайний, дуже великий, дуже сильний; страшний. — У тебе була жахлива температура! (Яків Баш, Вибр., 1948, 146); Хижацьке хазяйнування самодержавства трималося на жахливій експлуатації селянства (Ленін, 6, 1949, 63); Поїзд мчить з уклону з жахливою швидкістю (Олександр Довженко, I, 1958, 40);
//  Дуже поганий. — Друзі, трапилось велике нещастя. Шар зник!.. Лихі люди його можуть використати не на добрі, а на жахливі справи (Оксана Іваненко, Бел. очі, 1956, 22); Уранці жахлива новина: нашу родину виселяють із села (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 7);
//  Повний відчаю, переживання; нелюдський, несамовитий. Весняний вітер гнав по каміннях пір'я, ще певно тепле, загублене в боротьбі, а з кожної вулиці, з кожного двора здіймався жахливий крик смерті і густо плив по землі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 361).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 514.

Коментарі (0)