в означеннях
Тлумачення, значення слова «жалоба»:

ЖА́ЛОБА, и, жін., розм. Висловлення невдоволення з приводу чогось; скарга. Грицько з своїми завсідними жалобами на втрати, з своїми розмовами про достатки,.. — здавався йому [Чіпці] тепер нудним, сумним (Панас Мирний, II, 1954, 285); Про справжню причину від'їзду він вирішив поки що не повідомляти, щоб вона не наробила метушні та не побігла по сусідах з жалобою, що квартирант таки їде від них, бо, мабуть, йому в них не сподобалося (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 205);
//  Офіційна заява, скарга на кого-, що-небудь з приводу неправильних або незаконних дій. Назар Семенович Тупу Тубапець.. ще й жалобу на свого сусіда написав (Олекса Стороженко, I, 1957, 118); Сюди зібралися знову всі, хто був учора, щоб почути: хто писав жалобу і про що та жалоба (Панас Мирний, II, 1954, 276).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 505.

Коментарі (0)

ЖАЛО́БА, и, жін.

1. Скорбота, сум, туга за померлим. Долорес в глибокій жалобі стоїть на колінах коло одної могили (Леся Українка, III, 1952, 328); Стояли [робітники] впритул один до одного, простоволосі, у жалобі по вбитому товаришеві схиливши голови (Андрій Головко, II, 1957, 618).

2. Чорний одяг, пов'язка і т. ін. на знак скорботи. Ще батько на столі лежав, як Мася почала верховодити і.. загадала жалобу шити (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 79); Коник без сідельця, жалобою вкритий, — Певно, вже мій милий на війні убитий (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 191);  * Образно. Вони [фашисти] і досі не зреклися Своєї чорної мети.. Вони, що Францію веселу В жалобу чорну одягли (Максим Рильський, I, 1956, 221);  * У порівняннях. Нехай же знов моя коса чорніє, мов жалоба! (Леся Українка, I, 1951, 414).

3. рідко. Почуття скорботи, печалі. І я йшов — у серці жалоба, Смертельний страх в тілі засів (Іван Франко, XIII, 1954, 146).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 506.

Коментарі (0)