в означеннях
Тлумачення, значення слова «жарко»:

ЖА́РКО.

1. Присл. до жаркий 1, 2. Жарко палали дрова в невеличкій грубці (Олесь Донченко, V, 1957, 379); Схопивши його товсту червону руку, вона.. жарко почала цілувати (Панас Мирний, III, 1954, 280); Палали очі їхні жарко, немов гроза, звучав їх крок... (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 38); Потрудились хлопці жарко. І вантаженню кінець... (Степан Олійник, Наші знайомі, 1948, 52).

2. у знач. присудк. сл. Про високу температуру повітря. Кажуть, що моряки, повернувшись з Африки і навіть з екватора, говорили, що там не так жарко, як тут в Одесі (Леся Українка, V, 1956, 15); Покривши плечі дорогою шаллю, вона металася з кутка в куток і, хоч у кімнаті було жарко, її трясла пропасниця (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 362).

3. у знач. присудк. сл., кому. Про відчуття жари ким-небудь. Сонце так ясно світило і гріло, що панові аж стало жарко (Панас Мирний, IV, 1955, 178); Кров зашуміла йому в голові. Стало душно, жарко (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 370).
Ні холодно ні жарко кому від чого — не діє на кого-небудь щось, не дає нічого кому-небудь. [Журавель:] Але Івану від цього ні холодно ні жарко (Іван Микитенко, I, 1957, 454); Небу (небові, на небі) жарко буде (стане, стало і т. ін.) — про велику інтенсивність якоїсь дії. [Іван:] Пили — аж небові жарко! (Панас Мирний, V, 1955, 243); [Колос:] Ну, давайте зараз діяти, рубати фашистів так, щоб на небі стало жарко (Олександр Корнійчук, II, 1955, 47); Захар.. зрадів: оце школярка! Якщо і подруги такі, то буде й небу жарко (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 510.

Коментарі (0)