в означеннях
Тлумачення, значення слова «ждати»:

ЖДАТИ, жду, ждеш, недок.

1. перех. Перебувати де-небудь, щоб побачити когось, зустрітися з кимось; чекати, очікувати. Може, вийшла русалонька Матері шукати, А може, жде козаченька, Щоб залоскотати (Тарас Шевченко, I, 1951, 3); А може, вона навмисне так довго одягається, щоб знову непомітно позирати, як поводиться Петро, ждучи її? (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 12);  * У порівняннях. І не раз після того можна було бачити його, як понурий сновигав біля Ратієвщини, наче ждав кого (Панас Мирний, IV, 1955, 36);
//  перех. і неперех., кого, чого, на кого — що, з спол. Розраховувати на чиє-небудь повернення, на прихід, появу когось, чогось, на здійснення чогось. Ждав на Параску, та вона не приходила (Іван Франко, VII, 1951, 125); Ждала [дівчина], щоб настала ніч (Леся Українка, I, 1951, 181); Петрик щодня з війни ждав батька (Василь Кучер, Полтавка, 1950, 73); Товариші ждуть команди (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 302).
 Ждати не діждатися — довго, з нетерпінням очікувати кого-, що-небудь. Ламав [Уляна] руки, молиться богу і жде не діждеться Федора (Панас Мирний, I, 1954, 301).

2. перех. і неперех. Надіятися на що-небудь, сподіватися чогось; чекати. Бува і чоловік сьому колючці пара: Людей товче та й жде, щоб хто його кохав (Євген Гребінка, I, 1957, 52); — Хм! — гірко мукнув дід і помовчав. — Ні, вже не ждати добра від Якова (Панас Мирний, I, 1954, 167); Не ждіть рятунку ні від кого: Ні від богів, ні від царів (Сто пісень для молоді, 1946, 7).
Ждати з (коло) моря погоди — даремно на що-небудь надіятися, чогось чекати. — Чого ж ти сердишся? — звернувся він обережно. — Ти почекай. Я буду інженером. Ми ще не так заживемо. — Жди з моря погоди, — відрізала вона коротко (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 311); Не ждати такого від кого — не надіятись, що хто-небудь може так зробити. — Не ждали ми, Чіпко, від тебе такого! — дошкуля Лушня (Панас Мирний, II, 1954, 176).

3. тільки 3 ос., перех. Бути призначеним, неминучим для кого-небудь. Вона почувала, що її жде велике горе (Нечуй-Левицький, III, 1956, 331); [Хвора:] Мене жде шибениця — я те знаю (Леся Українка, I, 1951, 118); Ми не можемо не радіти, знаючи, що нас ждуть ще кращі.. роки (Радянська Україна, 1.I 1951, 2).

4. неперех. Гаяти час, зволікати з чим-небудь, розраховуючи на здійснення, появу чогось. Бжозовський ждав тиждень, ждав другий, а суду не було (Нечуй-Левицький, II, 1956, 251); — Воно якби Василь сміливіший, то ми. може б, і побралися; тільки він жде, поки батькові рік вийде [після смерті] (Панас Мирний, III, 1954, 163).
Не заставляти (заставити) себе ждати — дуже швидко, без затримки робити, виконувати, здійснювати що-небудь. Килигей не заставив себе ждати: звичним кавалерійським рухом придавивши на голові папаху, ступнув наперед (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 310); Час не жде — необхідно негайно щось виконувати, робити. Мушу оце добре взятись до роботи, бо, далебі, час не жде (Леся Українка, V, 1956, 347).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 516.

Коментарі (0)