в означеннях
Тлумачення, значення слова «жердина»:

ЖЕРДИ́НА, и, жін.

1. Довгий, тонкий, без гілок кусок дерева; ключина Антін Рибка стояв на свому подвір'ї і.. стругав довгу жердину (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 430); Іван стояв на передньому краї плота, вправно орудував жердиною й вигукував: — Кермуй, батьку, прямо! (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 6);  * У порівняннях. Була і цариця в колі придворних дам, худа й висока, як жердина, з тонкою шиєю (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 316).

2. розм. Те саме, що жердка 1. Наталка потягнула з жердини білий Назарів кожушок, накинула на голову платок (Василь Козаченко, Серце.., 1947, 148).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 520.

Коментарі (0)