в означеннях
Тлумачення, значення слова «жеребець»:

ЖЕРЕБЕ́ЦЬ, бця, чол. Самець кобили. Жеребець у сірих яблуках дико поводив налитими кров'ю очима і не міг устояти на місці (Петро Панч, III, 1956, 131);  * У порівняннях. Еней і сам так розходився, Як на аркані жеребець (Іван Котляревський, I, 1952, 73).

2. перен. Про чоловіка, який чим-небудь нагадує цю тварину. [Кирило:] А того жеребця вже немає? [Явдоха:] Якого жеребця? [Кирило:] Та попенка… (Панас Мирний, V, 1955, 152); — Так от був той отець Нокентій справжній тобі жеребець із племінної конеферми (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 130).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 520.

Коментарі (0)