ЖЕРСТЬ, і, жін. Тонкий листовий метал, покритий оловом; бляха. На даху його будинку крутиться вирізаний з жерсті півник (Олесь Донченко, IV, 1957, 312); Він саме відкривав коробочку з консервами і різав жерсть легко, немов папір (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 78); * У порівняннях. Сухе листя деренчало.., як жерсть (Олесь Донченко, V, 1957, 175).