в означеннях
Тлумачення, значення слова «жорсткий»:

ЖОРСТКИ́Й, а, е.

1. Який має тверду, нерівну поверхню. Він, як і Тучинський, вільно чвалав по мокренькій жорсткій долівці (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 347); Під боки покладено жорсткий паперовий матрац з перетовченою на сміття соломою (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 175); Почала пломеніти лісова груша, її дрібне, жорстке листя було то багряне, то лілове, то оранжеве (Олесь Донченко, VI, 1957, 457);
//  З товстою, загрубілою шкірою; шершавий. Не вспіла Христя похопитися, як Оришка своїми жорсткими устами торкнулася її пухкої руки (Панас Мирний, III, 1954, 299);
//  Товстий, цупкий (про волосся, тканину і т. ін.). Чорне, блискуче, трохи жорстке волосся вибилось з-під химерно-штучної зачіски (Леся Українка, III, 1952, 710); Вона сідає на ліжко і невідомо для чого гладить рукою парчеве, жорстке покривало (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 260).

2. перен., рідко. Суворий, різкий, немилосердний, лютий; жорстокий. Полюбив той жорсткий пан дідуся (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 360); Жорстка од злиднів та образ, од втрачених і забутих надій його наймитська душа інстинктивно, проте, відчула рідне й своє в проектованій «комуні» (Юрій Яновський, II, 1954, 160);
//  Сповнений труднощами; тяжкий, важкий. Вона росла не як билина, Покірна вітрові й дощам: Старого слюсаря дитина Жорстким гартована життям (Максим Рильський, Поеми, 1957, 152);
//  Грубий, неприємний, різкий. Старий поцілував його побожно в голову і буркнув жорстким, зміненим голосом: — Пильнуйся, Михайле, я знов прийду! (Ольга Кобилянська, II, 1956, 91); Лобода починає й своїм жорстким басовим сміхом підтримувати гетьмана (Іван Ле, Наливайко, 1957, 79).

3. рідко. Який не терпить будь-яких відхилень, обмежений досить суворими і вузькими рамками. Вільна літературна форма повісті «Земля» [О. Кобилянської] не зв'язувала автора сценарію і режисерів будь-якими жорсткими умовами щодо побудови дії фільму (Мистецтво, 1, 1956, 26).

4. спец. Який здатний чинити опір деформації. Система жорстких упорів [у верстаті] забезпечує велику точність обробки деталей (Наука і життя, 1, 1958, 15); Станина повинна бути жорсткою і міцною (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 140).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 544.

Коментарі (0)