в означеннях
Тлумачення, значення слова «жовна»:

ЖО́ВНА, рідко ЖО́ВНИ, вен, мн. (одн. жовно, а, сер.).

1. Затверділі хворобливі пухлини у вигляді ґуль на тілі людей, тварин, на рослинах. Як вийшла бабище старая. Крива, горбатая, сухая... І як в намисті — вся в жовнах (Іван Котляревський, I, 1952, 115).

2. Мускули на вилицях, що випинаються при стисканні щелеп. Не огризався [Бронко], хоч і стискав зуби, аж жовна під вилицями випинались (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 338).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 539.

Коментарі (0)

ЖОВНА́, и, жін.

1. Те саме, що дятел. Чи вітерець шепне, чи жовна там кору На липі подовбе.., вона [молода кізочка], мов тороплена, Шукає матері, дрижить (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 183); Тихо довкола, тілько вівці шелестять у папороті, десь-колись пес гавкне, зелена жовна застукає в лісі або закричить вивірка (Іван Франко, IV, 1950, 25).

2. діал. Іволга. Де-де ятел довбав, жовна фітькала, туркала горлиця (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 145); Блискавицями з дерева на дерево перелітають жовни, їхні співучі переливчасті флейти ллють над озером мелодійні струмки (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 913).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 539.

Коментарі (0)