ЖОВНІ́РСТВО, а, сер., іст. Збірн. до жовнір 1. На чверть милі від Зборова стояв гомін, розносились гучні співи безпечного королівського жовнірства (Яків Качура, II, 1958, 459).
ЖОВНІ́РСТВО, а, сер., іст. Збірн. до жовнір 1. На чверть милі від Зборова стояв гомін, розносились гучні співи безпечного королівського жовнірства (Яків Качура, II, 1958, 459).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 539.