в означеннях
Тлумачення, значення слова «жовтіти»:

ЖОВТІТИ, ію, ієш, недок.

1. Ставати, робитися жовтим, набирати жовтого кольору. Заможний чоловік насипав на рядні Чимало Перлів просушити, Бо в скрині почали жовтіти (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 204); Захід сонця став жовтіти та блідніти (Панас Мирний, II, 1954, 125);
//  Починати достигати, дозрівати. Виноград по садах жовтів, наливався (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 246); Стручки акації жовтої треба збирати до початку розкривання їх, коли вони жовтіють (Озелен. колг, села, 1955, 99);
//  В'янути, засихати, вигоряти. Степ жовтів з кожним днем, сонце палило ковиль і полин (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 301);
//  Ставати, робитися блідим із жовтим відтінком; худнути, марніти. Тепер і обличчя осунулося, почало жовтіти, очі — мерхнути (Панас Мирний, III, 1954, 199);  * Образно. Ти [Буковина] три роки у неволі В'яла і жовтіла. Прийшла пора, прийшла всля — Знов зазеленіла (Українські народні думи.., 1955, 512).
В очах жовтіє — втрачається здатність добре бачити через важкий фізичний стан. Ївга стоїть, як дерев'яна, труситься, а в очах жовтіє (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 273).

2. Виділятися жовтим кольором, жовтизною. Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами (Марко Вовчок, I, 1955, 309); У передранковому тумані жовтіють вогники, і блідий відсвіт їх падає на обличчя рекрутів (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 27).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 540.

Коментарі (0)