в означеннях
Тлумачення, значення слова «жупан»:

ЖУПА́Н, пана, чол.

1. Старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром та позументом, що був поширений серед заможного козацтва та польської шляхти. Завзятий, у синій шапці, у жупані, В червоних, як калина, штанях, Навприсідки вліта козак (Тарас Шевченко, II, 1953, 79); На вал виліз і Лобода, все ще осмикуючи полковницький жупан з австрійського сукна (Іван Ле, Україна, 1940, 75).

2. заст. Теплий верхній чоловічий суконний одяг. Пішли [рибалки] в Акерман, посправляли собі нові свитки, а декотрі пошили сині суконні жупани (Нечуй-Левицький, II, 1956, 231); Несміливо заглядав у двері високий бородатий рудий купець у довгому жупані (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 411);  * У порівняннях. Френч на ньому з нового сукна, ..довгий, мов жупан (Гоїічар, Таврія.., 1957, 521).

3. заст. Верхній жіночий одяг перев. з дорогих тканин. — Як була я пані В новому жупані, Паничі лицялись, Руку цілували!.. (Тарас Шевченко, II, 1953, 98); Вона встала, накинула жупан і вийшла в садок (Нечуй-Левицький, III, 1956, 74).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 547.

Коментарі (0)