в означеннях
Тлумачення, значення слова «жвавий»:

ЖВА́ВИЙ, а, е.

1. Повний життєвої сили, енергії, з швидкими, легкими рухами; рухливий. Жвавий, як рибка в річці (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 299); А надто той рибалонька, жвавий, кучерявий, Мліс, в'яне, як зостріне Ганнусю чорняву (Тарас Шевченко, I, 1951, 165); На узгір'ї паслась коза з двома жвавими козенятами (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 74);  * Образно. З-за верхів далеких гір вискочили круглі хмари, білі, як срібло, жваві, ворушливі, мов живе срібло (Нечуй-Левицький, II, 1956, 389);
//  Який часто змінює свій вираз (про очі, обличчя). Жваві карі очі його так і замиготіли, як живе срібло (Нечуй-Левицький, III, 1956, 329); Його жваве, рухливе обличчя виражало подив і навіть іронію (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 162).

2. перен. Який виконується, відбувається енергійно, у пришвидшеному темпі. Вітер доносив звідти уривки жвавої коломийки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 188); Зав'язалась жвава, цікава розмова (Олесь Донченко, VI, 1957, 635); З самого ранку в магазинах почалася жвава торгівля (Радянська Україна, 3.III 1949, 2);
//  Який інтенсивно проявляється. Гості проявляли жвавий інтерес до творчості українських радянських письменників (Літературна газета, 30.VI 1949, 2); Люда бачила, що її думка знайшла жвавий відгук у комсомольців (Олесь Донченко, I, 1956, 509).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 515.

Коментарі (0)