ЖИДИ, ів, мн. (одн. жид, а, чол.; жидівка, и, жін.).
1. заст. Те саме, що євреї. А жид старий Ніби теє знає, Дочку свою одиноку В хаті замикає (Тарас Шевченко, II, 1953, 158).
2. Образлива назва євреїв.
ЖИДИ, ів, мн. (одн. жид, а, чол.; жидівка, и, жін.).
1. заст. Те саме, що євреї. А жид старий Ніби теє знає, Дочку свою одиноку В хаті замикає (Тарас Шевченко, II, 1953, 158).
2. Образлива назва євреїв.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 528.