в означеннях
Тлумачення, значення слова «жила»:

ЖИЛА 1, и, жін.

1. Судина, по якій тече кров у тілі людини чи тварини. Кров швидше в жилах поплила у нього (Іван Франко, XIII, 1954, 56); На шиї й підборідді ясніше проступали синюваті старечі жили (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 394);  * Образно. Мов підкріплююче вино, По жилах міста ллється праця (Максим Рильський, I, 1956, 333);  * У порівняннях. Бурлить телефон, Аж дмуться червоні дроти, наче жили (Микола Бажан, Роки, 1957, 134).

2. Міцна сполучна тканина, що прикріплює мускули до кісток; сухожилля. Висіли.. баранячі туші, з синіми жилами, з білим застиглим салом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124).
Вимотувати (вимотати) жили див. вимотувати; Висотувати (висотати) жили див. висотувати; Кров застигає (застигла, холоне, захолола) у (в) жилах - кого-небудь охоплює почуття страху, сильного переляку. Модель [біплана] здригнулась у повітрі й клюнула. Серце мов обірвалось, застигла на мить кров у жилах (Олесь Донченко, I, 1956, 72); [Едіта:] Кров мені холоне в жилах, як я дивлюсь на «іграшки» такі (Леся Українка, III, 1952, 33); Останні жили тягнути — забирати всі кошти. — Останні жили тягне вже з хати ця школа. Але, може, скоро закінчить [дочка] цю семінарію та й піде на свій хліб, учительський (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 71); Розливатися (литися) по жилах — охоплювати весь організм. Молода невитрачена сила хвилею вдарила в груди, розлилась по всіх жилах, запрохалась на волю (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 340); Тяг[ну]ти (повитягати, витягувати, витягати, витягти і т. ін.) [всі, чимало] жили (жил) — мучити, експлуатувати кого-небудь, знущатися над кимсь. [Хмельницький:] Тебе, старого Тура, на катування, щоб з тебе тягли жили, залізом і вогнем пекли, здирали шкуру, — ні, ніколи (Олександр Корнійчук, I, 1955, 243); Робітники вболівали за ці підприємства, дарма, що чимало жил повитягали з них капіталісти, чимало за своє життя вони тут сажі наковтались ради чиїхось прибутків (Олесь Гончар, III, 1959, 425); Проклятий рудий пес Никифор, тіун боярський, висмоктує кров, жили витягає (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 28).

3. гірн. Тріщина земної кори, заповнена якоюсь гірською породою, а також сама гірська порода в тріщині. Він [Ф. М. Чернишов] знайшов металічні жили і артемівську сіль (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 110); По вичерпанню головної жили.. Герман велів гнати штольні за ходом тих менших жил (Іван Франко, VIII, 1952, 411).

4. техн. Окремий провід кабеля. На проводах лінії спостерігається вібрація, яка може викликати перелом жил проводу (Сільські лінії електропередачі, 1956, 6).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 529.

Коментарі (0)

ЖИЛА 2, и, жін., розм. Скупа, жадібна до грошей людина. — Ну, годі, годі, не журіться, — почав батюшка, раптом змінивши тон, — чи ви вже справді думаєте, що я такий жила? Ось приходьте сього вечора, то ми з вами обрахуємось (Леся Українка, III, 1952, 575).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 529.

Коментарі (0)