ЖИРУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням жирувати. — Де вже там те жирування... — зітхнувши, промовила Маринка. — Мабуть, вже доля моя така, що вік вдовувати доведеться... (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 85).
ЖИРУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням жирувати. — Де вже там те жирування... — зітхнувши, промовила Маринка. — Мабуть, вже доля моя така, що вік вдовувати доведеться... (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 85).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 531.