ЖИТІЄ́, я, сер.
1. літ., іст. Опис чийогось життя
(найчастіше святого). Перечитав він псалтир, часословець,
перечитав житіє якогось святого... (Панас Мирний, II, 1954,
130); Своїми стилістичними прийомами цей
[Галицько-Волинський] літопис виявляє органічну
спорідненість з пам'яткою Владимиро-Суздальської Русі —
найдавнішим житієм Олександра Невського і передмовою
до нього (Історія УРСР, I, 1953, 113).
Житія святих — збірник описів життя людей, яких
церква визнає святими. Вона давно вже не читала житія
святих, а ось у цьому книгосховищі, напевне, є книжки
про всіх святих мучеників... (Олесь Донченко, III, 1956, 46).
2. ірон., рідко. Те саме, що життя 3. — Та вам. як розказать своє житіє усе, то буде на весь день казки (Марко Вовчок, VI, 1956, 129).