в означеннях
Тлумачення, значення слова «життя»:

ЖИТТЯ́, я, сер.

1. Існування всього живого; протилежне смерть. Ніякий звук життя не долітав В його в'язницю (Іван Франко, XIII, 1954, 211); Я тут пізнав і полюбив природу, життя і сонце ніжно полюбив (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 75).

2. Стан живого організму в стадії розвитку, зросту. Ростом вона була невеличка, безздоровна; життя ледве-ледве тліло в її жилах (Панас Мирний, I, 1954, 46); Він подав ознаки життя тільки вже тоді, коли.. жіночий крик затих (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 92).

3. Період існування кого-небудь; вік. [Любов:] Остерігали! Я за все своє життя ні від кого не чула поважної, щирої, дружньої остороги (Леся Українка, II, 1951, 75); Де вже було податися туди [в ліс] бідняцьким пастушкам, батьки яких вперше за довге життя при допомозі ревкому придбали корівок (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 4);
//  Все пережите, зроблене людиною за час її існування; біографія. Хотів [Потап] розказати ціле життя, всі свої кривди, отут, серед тиші, де дерева стояли, як свічки у церкві (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 279); Життя [О. С.] Попова — зразок самовідданого служіння своєму народові, передовій науці (Наука і життя, 3, 1959, 16);  * Образно. В житті кожного судна найвідповідальнішим моментом є спуск його на воду (Наука і життя, 8, 1959, 18).

4. Спосіб існування кого-небудь. — Опізнився, небораче, — Одказав земляк йому [Конику], — Хто кохав життя ледаче, Непереливки тому (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 120); Я пізнав життя осідле І всі радощі його І бажав би в нім скінчити Решту днів життя свого (Іван Франко, XIII, 1954, 359).

5. Жива істота. Біля боку лежить її втіха й надія, спочиває її крихітка серця, що вона з таким болем одірвала від свого й пустила на світ окремим життям (Панас Мирний, IV, 1955, 293); Коли б люди і перестали вживати м'ясо, не обминули б прокляття долі: нищить інше життя для свого існування (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 362).

6. перен. Про щось дороге, необхідне, важливе. [Маруся:] Прощай, моя ти втіхонько єдина, Моє життя, мій раю дорогий (Володимир Самійленко, II, 1958, 15).

7. Прояв фізичних і духовних сил живих істот. Трудно пізнати в ньому того повного енергії, сили та життя Замфіра, яким він був ще недавно (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 229); Ох, як весело було торік у сю пору! він був повний життя, повний надій; — а тепер... Тепер він сидить без сили, слабий... (Леся Українка, III, 1952, 472).

8. Пожвавлення, рух, посилення діяльності живих істот. Життя клекотіло внизу, в глибокій долині, а тут стояла тиша (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 123); Щиро супроводжувала [Людмила] Захара.. в цьому, сповненому вируючого життя, незабутньому місті (Іван Ле, Право.., 1957, 40).

9. Сукупність явищ, що характеризують існування, визначають розвиток чого-небудь. Яка-небудь шина.. або чавунне колесо, до половини загрузле в землю, викликали перед його очі картину шумливого життя фабрики (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 7); Творчість безмежна і різноманітна, як різноманітне й безмежне в своєму переможному розвитку життя нашого великого соціалістичного суспільства (Олександр Довженко, I, 1958, 20).

10. Те, що реально існує; дійсність. Артистично змальована вдача тітки Наталчиної..; ся постать узята цілком з життя і робить враження портрета (Леся Українка, V, 1956, 43); Українські вчені.. тісно пов'язують свої дослідження з практикою, з життям (Наука і життя, 12, 1957, 7).
Віддавати (віддати) життя див. віддавати; Вкорочувати (вкоротити) життя собі — необережними, необдуманими діями, вчинками призводити до передчасної загибелі, смерті. Одразу ж перейшов [Сидорчук] на благальний шепіт: — Ходімо, Андрюшо... Батька загубиш і собі життя вкоротиш (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 30); Дарувати життя: а) залишити живим засудженого до страти; помилувати; б) не вбити, відпустити на волю (про тварин і т. ін.). Він тому ведмедю Дарував життя! (Леся Українка, IV, 1954, 138); Життя бере (взяло) своє — перемагає те, що випливає з законів життя. Незважаючи на вороже ставлення церковників до повітряних і особливо космічних польотів, життя взяло своє (Наука і життя, 6, 1959, 39); Життя нема (немає) кому: а) (від кого—чого) кому-небудь доводиться зазнавати великих неприємностей від кого-, чого-небудь. — Собаки й вівчарі твої, Усі ви — вороги мої: Од вас мені життя немає... (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 71); б) (без кого) кому-небудь важко, неможливо жити без когось. — Ти знаєш, Насте, що мені нема життя без тебе... Без тебе я нуджу світом, без тебе я нещасний, — промовив сумно Гнат (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 49); Життя повернулося гострим боком до кого — у чиєму-небудь житті настав період труднощів, невдач. [Матушка гуменя:] Ти ще молода така, до тебе життя повернулося своїм гострим боком, непривітною стороною, то ти думаєш і все так буде. Пройде рік-другий, болячі виразки підгояться, серце захоче знову жити (Панас Мирний, V, 1955, 71); Зав'язувати (зав'язати) життя див. зав'язувати; За перетворення в життя — за здійснення; Запроваджувати (запровадити) в життя див. запроваджувати; Зв'язувати (зв'язати) життя див. зв'язувати; Знати ціну життю — пізнавши життя (з його труднощами та навіть загрозою смерті), ставати обережнішим у своїх діях. Максим тепер уже знав ціну життю — не кидався так, як замолоду, у саме, мовляв, пекло (Панас Мирний, II, 1954, 135); Іти в ногу з життям — не відставати від загального темпу життя, жити інтересами сьогоднішнього дня. Марксистсько-ленінська теорія завжди йде в ногу з життям; Любити над життя — любити дуже сильно, більш за все. Клянемося Вам бути гідними Миколи Красношапки, любити і захищати свій народ, як наш бойовий товариш, який над життя любив свою Вітчизну (Остап Вишня, I, 1956, 310); Не життя — не можна спокійно жити. Вона думала, що тепер їй і в місті не життя. Яке їй життя, коли її на увесь світ обезславили? (Панас Мирний, IV, 1955, 61); Не на життя, а на смерть — що-небудь має дуже рішучий, різкий характер. [Коваль:] Я певен, що куркульський агітпроп уже десь працює. Боротьба, хлопці, не на життя, а на смерть (Іван Микитенко, I, 1957, 52); Обірвати життя — умертвити, убити. Фашистська бомба в перший день віроломного нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз — 22 червня 1941 р. — обірвала життя письменника-патріота [С. Тудора] (Історія української літератури, II, 1956, 581); Повертати (повернути) все життя кого — вносити великі, докорінні зміни у життя кого-небудь. — Не знаю, що могло б із мене вийти, Злодюжка, безпритульний чи ракло, Коли б не випадок один, не зустріч, Що повернула все моє життя На зовсім інший шлях (Леонід Первомайський, II, 1958, 105); Позбавити життя — умертвити, убити. Що він зробив? .. За що позбавив життя.. молоду людину? (Іван Франко, I, 1955, 315); Покласти (зложити) життя — загинути, І борючись за що-небудь, захищаючи щось. [Ряженко:] За наше всенародне життя вони своє життя поклали (Іван Микитенко, I, 1957, 334); Проходити (пройти) школу життя — здобувати життєвий досвід. За сорок років існування комсомолу України велику школу життя пройшли мільйони юнаків і дівчат (Наука і життя, 6, 1959, 8).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, . — Стор. 535.

Коментарі (0)