ЖИТТЯ́, я, сер.
1. Існування всього живого; протилежне смерть. Ніякий звук життя не долітав В його в'язницю (Іван Франко, XIII, 1954, 211); Я тут пізнав і полюбив природу, життя і сонце ніжно полюбив (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 75).
2. Стан живого організму в стадії розвитку, зросту. Ростом вона була невеличка, безздоровна; життя ледве-ледве тліло в її жилах (Панас Мирний, I, 1954, 46); Він подав ознаки життя тільки вже тоді, коли.. жіночий крик затих (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 92).
3. Період існування кого-небудь; вік. [Любов:]
Остерігали! Я за все своє життя ні від кого не чула
поважної, щирої, дружньої остороги (Леся Українка, II, 1951,
75); Де вже було податися туди [в ліс] бідняцьким
пастушкам, батьки яких вперше за довге життя при
допомозі ревкому придбали корівок (Іван Цюпа, Три явори,
1958, 4);
// Все пережите, зроблене людиною за час її
існування; біографія. Хотів [Потап] розказати ціле
життя, всі свої кривди, отут, серед тиші, де дерева
стояли, як свічки у церкві (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 279);
Життя [О. С.] Попова — зразок самовідданого служіння своєму
народові, передовій науці (Наука і життя, 3, 1959, 16);
* Образно. В житті кожного судна найвідповідальнішим
моментом є спуск його на воду (Наука і життя, 8, 1959, 18).
4. Спосіб існування кого-небудь. — Опізнився, небораче, — Одказав земляк йому [Конику], — Хто кохав життя ледаче, Непереливки тому (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 120); Я пізнав життя осідле І всі радощі його І бажав би в нім скінчити Решту днів життя свого (Іван Франко, XIII, 1954, 359).
5. Жива істота. Біля боку лежить її втіха й надія, спочиває її крихітка серця, що вона з таким болем одірвала від свого й пустила на світ окремим життям (Панас Мирний, IV, 1955, 293); Коли б люди і перестали вживати м'ясо, не обминули б прокляття долі: нищить інше життя для свого існування (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 362).
6. перен. Про щось дороге, необхідне, важливе. [Маруся:] Прощай, моя ти втіхонько єдина, Моє життя, мій раю дорогий (Володимир Самійленко, II, 1958, 15).
7. Прояв фізичних і духовних сил живих істот. Трудно пізнати в ньому того повного енергії, сили та життя Замфіра, яким він був ще недавно (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 229); Ох, як весело було торік у сю пору! він був повний життя, повний надій; — а тепер... Тепер він сидить без сили, слабий... (Леся Українка, III, 1952, 472).
8. Пожвавлення, рух, посилення діяльності живих істот. Життя клекотіло внизу, в глибокій долині, а тут стояла тиша (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 123); Щиро супроводжувала [Людмила] Захара.. в цьому, сповненому вируючого життя, незабутньому місті (Іван Ле, Право.., 1957, 40).
9. Сукупність явищ, що характеризують існування, визначають розвиток чого-небудь. Яка-небудь шина.. або чавунне колесо, до половини загрузле в землю, викликали перед його очі картину шумливого життя фабрики (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 7); Творчість безмежна і різноманітна, як різноманітне й безмежне в своєму переможному розвитку життя нашого великого соціалістичного суспільства (Олександр Довженко, I, 1958, 20).
10. Те, що реально існує; дійсність. Артистично
змальована вдача тітки Наталчиної..; ся постать
узята цілком з життя і робить враження портрета
(Леся Українка, V, 1956, 43); Українські вчені.. тісно
пов'язують свої дослідження з практикою, з життям
(Наука і життя, 12, 1957, 7).
♦ Віддавати (віддати) життя див. віддавати;
Вкорочувати (вкоротити) життя собі — необережними,
необдуманими діями, вчинками призводити до
передчасної загибелі, смерті. Одразу ж перейшов [Сидорчук] на
благальний шепіт: — Ходімо, Андрюшо... Батька
загубиш і собі життя вкоротиш (Юрій Бедзик, Полки..,
1959, 30); Дарувати життя: а) залишити живим
засудженого до страти; помилувати; б) не вбити, відпустити
на волю (про тварин і т. ін.). Він тому ведмедю
Дарував життя! (Леся Українка, IV, 1954, 138); Життя бере
(взяло) своє — перемагає те, що випливає з законів
життя. Незважаючи на вороже ставлення церковників до
повітряних і особливо космічних польотів, життя
взяло своє (Наука і життя, 6, 1959, 39); Життя нема (немає) кому:
а) (від кого—чого) кому-небудь доводиться зазнавати
великих неприємностей від кого-, чого-небудь. — Собаки
й вівчарі твої, Усі ви — вороги мої: Од вас мені життя
немає... (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 71); б) (без кого) кому-небудь
важко, неможливо жити без когось. — Ти знаєш, Насте,
що мені нема життя без тебе... Без тебе я нуджу
світом, без тебе я нещасний, — промовив сумно Гнат
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 49); Життя повернулося гострим
боком до кого — у чиєму-небудь житті настав період
труднощів, невдач. [Матушка гуменя:] Ти ще
молода така, до тебе життя повернулося своїм гострим
боком, непривітною стороною, то ти думаєш і все так
буде. Пройде рік-другий, болячі виразки підгояться, серце
захоче знову жити (Панас Мирний, V, 1955, 71); Зав'язувати
(зав'язати) життя див. зав'язувати; За перетворення в
життя — за здійснення; Запроваджувати
(запровадити) в життя див. запроваджувати; Зв'язувати
(зв'язати) життя див. зв'язувати; Знати ціну життю —
пізнавши життя (з його труднощами та навіть загрозою
смерті), ставати обережнішим у своїх діях. Максим
тепер уже знав ціну життю — не кидався так, як
замолоду, у саме, мовляв, пекло (Панас Мирний, II, 1954, 135);
Іти в ногу з життям — не відставати від загального
темпу життя, жити інтересами сьогоднішнього дня.
Марксистсько-ленінська теорія завжди йде в ногу з
життям; Любити над життя — любити дуже сильно,
більш за все. Клянемося Вам бути гідними Миколи
Красношапки, любити і захищати свій народ, як наш
бойовий товариш, який над життя любив свою
Вітчизну (Остап Вишня, I, 1956, 310); Не життя — не можна
спокійно жити. Вона думала, що тепер їй і в місті не
життя. Яке їй життя, коли її на увесь світ обезславили?
(Панас Мирний, IV, 1955, 61); Не на життя, а на смерть —
що-небудь має дуже рішучий, різкий характер.
[Коваль:] Я певен, що куркульський агітпроп уже десь
працює. Боротьба, хлопці, не на життя, а на смерть
(Іван Микитенко, I, 1957, 52); Обірвати життя — умертвити,
убити. Фашистська бомба в перший день віроломного
нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз —
22 червня 1941 р. — обірвала життя письменника-патріота
[С. Тудора] (Історія української літератури, II, 1956, 581);
Повертати (повернути) все життя кого — вносити великі,
докорінні зміни у життя кого-небудь. — Не знаю, що
могло б із мене вийти, Злодюжка, безпритульний чи
ракло, Коли б не випадок один, не зустріч, Що
повернула все моє життя На зовсім інший шлях (Леонід Первомайський, II,
1958, 105); Позбавити життя — умертвити, убити. Що
він зробив? .. За що позбавив життя.. молоду людину?
(Іван Франко, I, 1955, 315); Покласти (зложити) життя — загинути,
І борючись за що-небудь, захищаючи щось. [Ряженко:]
За наше всенародне життя вони своє життя поклали
(Іван Микитенко, I, 1957, 334); Проходити (пройти) школу
життя — здобувати життєвий досвід. За сорок років
існування комсомолу України велику школу життя
пройшли мільйони юнаків і дівчат (Наука і життя, 6, 1959, 8).