ЖИТИ́НА, и, жін., діал.
1. Стебло жита. А ось край стежки жовтий колосок Похилена житина ледь тримає, Колише зерно і сама дрімає (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 122).
2. Зернина жита.
ЖИТИ́НА, и, жін., діал.
1. Стебло жита. А ось край стежки жовтий колосок Похилена житина ледь тримає, Колише зерно і сама дрімає (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 122).
2. Зернина жита.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 532.