ЖИ́ТИСЯ, живеться, недок., безос., розм. Те саме,
що жити 3. Як же смутно й сумно жилося! Не чути
сміху, не чути гласу людського (Марко Вовчок, I, 1955, 127);
Жилося Давидові хоч і тяжко, але весело (Михайло Стельмах,
Хліб.., 1959, 106);
// Мати можливість жити, існувати.
Так роби, як я: Ти живи, поки живеться, А журбу
забудь — минеться! (Леся Українка, IV, 1954, 109).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 532.