ЖИВЛЮ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що живущий 1. Над селом спустився вечір. Долом попливла живлюча прохолода (Колгоспник України, 10, 1962, 19).
ЖИВЛЮ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що живущий 1. Над селом спустився вечір. Долом попливла живлюча прохолода (Колгоспник України, 10, 1962, 19).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 526.