ЖИВОДЕ́Р, а, чол., розм. Те саме, що живоїд. З уст його часто зривалося: «Хай будуть прокляті оті живодери, глитаї» (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 8).
ЖИВОДЕ́Р, а, чол., розм. Те саме, що живоїд. З уст його часто зривалося: «Хай будуть прокляті оті живодери, глитаї» (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 8).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 526.