ЖИВОГЛО́Т, а, чол., розм. Те саме, що живоїд. Фон Тофман зазирнув до рота, немов худобу купував, — звірячу пику живоглота Єгор навік запам'ятав! (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 206).
ЖИВОГЛО́Т, а, чол., розм. Те саме, що живоїд. Фон Тофман зазирнув до рота, немов худобу купував, — звірячу пику живоглота Єгор навік запам'ятав! (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 206).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 683.