ЖИВИТИ, живлю, живиш; мн. живлять; недок., перех.
1. Забезпечувати живі організми поживними
речовинами, водою і т. ін. Коріння [осокора] іще не
вирване з землі, воно ще живить гілля свіжими соками (Микола Руденко,
Вітер.., 1958, 155); Цілюща кисню сила вривалася крізь
панцир льодовий і рибу на зимовищі живила... (Іван Гончаренко,
Вибр., 1959, 256);
// розм. Забезпечувати кого-небудь
продуктами харчування. Громада прийняла його в свої
члени, живила його і зодягала за чергою (Іван Франко, VI, 1951,
53); А як прийдеться з нашими вкупі живити Те
дівчатко маленьке і теб хлоп'я, То.. більше риби ловитиму я
(Леся Українка, IV, 1954, 268); Всі вони [бійці] з повагою
говорять про кораблі Чорноморського флоту, що живлять
нас і завжди приходять до Севастополя, коли нам стає
важко (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 417); * Образно.
Я одержав нагороду. Слава партії й народу! Слава тим,
хто мене вів, Соками землі живив! (Павло Тичина, II, 1957, 8).
2. Постачати, забезпечувати чим-небудь необхідним для нормальної дії. Кола з послідовно увімкненими «свічками» живив [П. М. Яблочков] струмами, що збуджувались у вторинних обмотках.. [індукційних] котушок (Нариси розвитку прикладної електротехніки в СРСР, 1957, 50); Дніпрова синя глибина Покірні двигає турбіни, І ллється електричний струм, Жадібні живлячи машини (Максим Рильський, I, 1956, 182).
3. перен. Підтримувати кого-, що-небудь, сприяти зростові, розвиткові когось, чогось; запалювати, надихати. Саме з ним у Тараса була така безтурботна, захоплююча молода дружба, яка вливала сили, живила надії (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 146); Море давало натхнення великому художникові, живило його творчість (Олександр Довженко, III, 1960, 85).