в означеннях
Тлумачення, значення слова «зібганий»:

ЗІ́БГАНИЙ, рідше ЗО́БГАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зібгати, зобгати. Потали сніги; зелені озимі засіви веселенько потяглися вгору, виправляючи зібгане снігом листячко (Любов Яновська, I, 1959, 31); Марія збентежилась, глянувши на кімнату. Все в ній було перекидане й зібгане (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 71); Обушний витяг з кишені увосьмеро зібгану, притерту по краях газету і розгорнув її на столі (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 366).

2. у знач. прикм. Який зібгався, зобгався, став зморщеним, скривленим. Її зібгані безкровні губи засіпались (Олесь Гончар, Новели, 1954, 8).

3. у знач. прикм. Який зім'явся, став м'ятим. Він кинув в куток кімнати зібгану хустку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 389).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 569.

Коментарі (0)