ЗІБРА́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням зібрати.
2. рідко. Спільне засідання членів організації, колективу; збори. Ся промова відразу влила в зібрання бадьорий, живий настрій (Іван Франко, VII, 1951, 433); На столі президії, перед секретарем зібрання, обраним двадцятьма голосами дійсних членів проти шістьох, лежав аркушик для ведення протоколу (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 117).
3. дорев. Зустріч групи людей, товариства для
відпочинку, розваг і т. ін. Він просто втік з вечорниць,
затуливши вуха, озираючись, чи хто не помітив його навіть
близько хати, де було зібрання (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 162); Її
привозять і в зібрання. Задуха, гомін, шум і сміх,
Музики грім, свічок блищання, Мелькання, вихор пар легких
(Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 189);
Мене стали запрошувати на інтимні музичні зібрання
з вечерею, влаштовувані композиторами та музикантами
(Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 63);
// іст. Складова
частина назви клубу, в якому збиралося певне коло людей.
Для підкріплення коштів нашого Товариства було дано
великий костюмований бал у залах колишнього
Благородного зібрання (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 127); Під
їдальню була відведена одна кімната в офіцерському
зібранні літнього табору (Петро Панч, В дорозі, 1959, 277).
4. Сукупність предметів, зібраних за яким-небудь
принципом; колекція. У місті були й інші великі
бібліотеки та рукописні зібрання, якими могли
користуватися студенти (Наука і життя, 11, 1961, 29);
// Сукупність
певних текстів, зібраних і виданих разом. Справа честі
діячів науки фольклористики створити і видати до
50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції
фундаментальне зібрання кращих зразків масової
поетичної творчості радянських народів (Народна творчість та етнографія,
1, 1961, 11); Тексти Шевченка з альбома «Живописная
Украйна» не входили досі до зібрань його творів і не
використовувались нашими філологами (Радянське літературознавство, 2,
1962, 85).