в означеннях
Тлумачення, значення слова «зігнутий»:

ЗІ́ГНУ́ТИЙ, рідко ЗОГНУТИЙ, ЗІГНЕНИЙ, а, е,

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зігнути і зогнути. Візьмемо колбу, заткнуту корком, крізь який проходить скляна трубка, зігнута під прямим кутом (Фізика, II, 1957, 3); Голова його з золотаво-рудим, підстриженим під бокс волоссям весь час витягувалась вперед, а руки були зігнуті в ліктях (Олесь Гончар, III, 1959, 7); Не встиг Йон ззирнутися з своєю Маріцею, зігнутою над вечерею в печі.., як Прохіра скрикнула: «Валєв!» (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 262); Зігнутий старістю був він, і знав у житті він багато (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 43).

2. у знач. прикм. Який має дугоподібну форму. Назва Кривий Ріг виникла у другій половині XIX століття, коли були виявлені родовища залізної руди, що на карті мали форму зігнутого кривого рога (Наука і життя, 6, 1963, 20).

3. у знач. прикм. Який зігнувся від чого-небудь. Виноград на зігнутих гілках Гостинно простягав свої солодкі грона (Максим Рильський, III, 1961, 158); Ледве перевівши дух, він боязко присів, і його зігнена постать у сумній задумі схилилася біля стола (Олесь Досвітній, Вибр.. 1959, 190).
Зігнутий (зогнутий, зігнений, зігнута і т. ін.) в три погибелі (в три дуги, вдвоє і т. ін.) — дуже низько нахилений (нахилена і т. ін.). Йому на думку спала зігнута в три погибелі постать Чижика (Панас Мирний, I, 1949, 256); Зігнений вдвоє Кирило перелазив через квітники (Мирослав Ірчан, II, 1958, 36).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 571.

Коментарі (0)