в означеннях
Тлумачення, значення слова «зіпрілий»:

ЗІПРІ́ЛИЙ, а, е.

1. розм. Дієпр. акт. мин. ч. до зіпріти;
//  у знач. прикм. Я даремно ламав собі голову і по дванадцятій, весь розбитий, утомлений, мокрий і зіпрілий, вернув додому (Іван Франко, IV, 1950, 291); Зіпрілий, скуйовджений Вадим, зчищаючи з рукавів крейду, підійшов до Лариси (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 64).

2. у знач. прикм. Гнилий, прілий. В теплому повітрі полинули солодкі пахощі розпареної ріллі, торішнього зіпрілого листя (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 82).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 575.

Коментарі (0)