ЗІР, зору, чол.
1. Одно з п'яти почуттів, органом якого є
око. Найбільшої уваги потребує орган зору, бо видиме
сприймання світу відбувається тільки за його допомогою
(Шкільна гігієна, 1954, 61); У колибі було темно; на
превелику силу, натуживши зір, здолав я розгледіти своїх
товаришів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 178); Гордій Макарович в останні
роки мав уже ненадійний зір, і це не могло гарантувати
його від небажаних випадковостей (Олекса Гуреїв, Новели, 1951,
54);
// Здатність бачити. Коли зір і розмисел сяк-так
повертають до Юри, він, нарешті, бачить своїх друзів
і ворогів (Юрій Смолич, II, 1958, 55); Гострий зір чоловіка і
в осінні ночі вловлював непевні тіні, що сновигали біля
колишнього панського палацу (Михайло Стельмах, II, 1962, 8).
2. Спрямованість очей на кого-, що-небудь; погляд.
[Матка:] Є така тут круча глибоченна, чорна, не
світить туди місяць і не блищать зорі, не падав зір
людських очей... (Степан Васильченко, III, 1960, 497); Зір його спинився
на принесених вінках повноколосої пшениці (Яків Качура, Вибр.,
1953, 255); * Образно. Глибоким зором і пером тонким
він [М. Коцюбинський] слугував народові своєму
(Максим Рильський, II, 1960, 89).
♦ Бачити внутрішнім зором що — відчувати що-небудь.
Захоплюючись мріяннями, Федотов зривався з
ліжка і образно демонстрував те, що бачив внутрішнім
зором (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 110); Втопити зір див.
втопити; Глибокий зір див. глибокий; Окинути
(оглянути, зміряти і т. ін.) зором кого, що — охопивши
повністю поглядом, подивитися уважно на кого-,
що-небудь. Майор окинув зором місцевість (Любомир Дмитерко,
Обпалені.., 1962, 126); — До мене їдете? — запитав він і
бистрим зором оглянув наші човни (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 421);
Високос теплим зором зміряв Стецюкову постать
(Натан Рибак, Зброя.., 1943, 206); Скільки сягав (сягне,
огляне і т. ін.) зір — дуже далеко. Повний місяць осявав
океан хребтів, що розходились у всі боки, скільки сягав
зір (Олесь Гончар, III, 1959, 124).
3. Те саме, що очі. Марчевському враз запекло в
грудях, у горлі; затуманився зір (Юрій Бедзик, Полки..,
1959, 141).
♦ Відводити (відвести) зір — те саме, що Відводити
(відвести) очі удив. відводити). Дружина почервоніла,
відвела від нього [Данила] зір (Михайло Стельмах, II, 1962, 251);
Звеселяти (звеселити) зір див. звеселяти; Красувати зір
див. красувати; Поле зору: а) простір, який можна
охопити поглядом. Я з цікавістю розглядав птаха. Та він
змахнув дужими крильми і впав до землі, немов здутий
вітром. Я відразу загубив його з поля зору (Анатолій Хорунжий, Ковила,
1960, 4); Хвиля кидала кораблі, і берег гойдався перед
ними, тікаючи з поля зору далекомірників (Василь Кучер,
Чорноморці, 1956, 56); б) коло чиїхось інтересів, турбот, уваги.
Справа навчання працюючої молоді завжди має бути
в полі зору обкомів, райкомів партії (Радянська Україна, 28.VIII
1959, 1); Випадати з поля зору див. випадати;
Точка (кут) зору — певний погляд на що-небудь,
особисте ставлення до чогось. Багато спеціалістів
дотримуються тієї точки зору, що хвіст і плавці є основним
рушієм дельфінів та інших китоподібних (Знання та праця, 1,
1966, 6); З точки зору; Під кутом зору — з погляду
кого-, чого-небудь, з того чи іншого боку. Комуніст-ленінець
кожний вчинок, кожний крок у своїй діяльності
розцінює з точки зору інтересів партії і народу,
інтересів соціалістичної держави (Комуніст України, 8, 1964, 41);
Звичайно, з точки зору старого кавалериста Катерина
робила багато помилок (Микола Руденко, Остання шабля, 1959,
227); Марксизм-ленінізм художник засвоює для того, щоб
розглядати явища дійсності, суспільства, самого
мистецтва під кутом зору діалектичного та історичного
матеріалізму (Радянське літературознавство, 3, 1958, 21); Чарувати зір
див. чарувати.