в означеннях
Тлумачення, значення слова «зіскакувати»:

ЗІСКАКУВАТИ і ЗСКАКУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗІСКОЧИТИ і ЗСКОЧИТИ, чу, чиш, док.

1. Сплигуючи, спускатися з чого-небудь; зістрибувати. Танкіст вилазить з люка і зіскакує на землю (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 267); Кури кричали, зскакуючи з сідал (Панас Мирний, I, 1954, 236); Помітивши Оксану Сергіївну, дівчина зіскочила з підвіконня (Юрій Яновський, II, 1954, 68); О. Артемій зскочив з воза і вітром полетів по сходах (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 50);
//  розм. Швидким, різким рухом вставати; схоплюватися. Миттю зіскакує [Безбородько] з ліжка, поспішно накидає на себе халат (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 213); Начальник штабу в розпачі схопився руками за голову, зіскочив зі стільця (Михайло Стельмах, II, 1962, 86); А як коли, то було звеселіємо не знать чого.. Інша [дівчина] зскочить та почне вистрибувати дибки-дибки, щоб пані не почула (Марко Вовчок, I, 1955, 103).

2. тільки 3 ос. Не утримавшись на чому-небудь, падати. Чую — гачок зіскочив (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 52).

3. перен., розм. Зникати раптово (про почуття, стан). Співчуття зіскочило з щік Безбородька, натомість з'явилися подив і образа (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 253).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 578.

Коментарі (0)