ЗІСКО́ВЗУВАТИ і ЗСКО́ВЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗІСКОВЗНУ́ТИ і ЗСКОВЗНУ́ТИ, ну, неш, док.
1. Поковзом сунутися, спускатися вниз. — Чуєте, співають, — радісно зісковзнув Юрко вниз (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 260); Я зсковзнув з золотого крила прудкокрилої птиці (Павло Усенко, Лави.., 1948, 58); Рука його затремтіла і безвольно зсковзнула з-руки дружини (Іван Ле, Наливайко, 1957, 435).
2. тільки 3 ос. Не утримавшись на чому-небудь, падати. * Образно. Густа, біла мряка залягла долину, висіла на гілках смерекового ліса, зісковзуючи з вершків (Іван Франко, III, 1950, 82).